Будь - яке мистецтво є наслідуванням природи
Інтерв'ю: Глоба Марина Василівна, старший науковий співробітник, кандидат медичних наук, Інститут нейрохірургії ім. акад.. А.П. Ромоданова АМН України

Інтерв'ю: Глоба Марина Василівна, старший науковий співробітник, кандидат медичних наук, Інститут нейрохірургії ім. акад.. А.П. Ромоданова АМН України

7 Вересня 2017
2220

Розкажіть, будь ласка, коротко про себе (освіта, досвід роботи). Чому вибрали саме медицину?

Освіта вища (Ризький та Київський медичний інститути), працюю з 1984 р. у Науково-дослідному Інституті нейрохірургії ім. акад. А.П.Ромоданова, спеціалізації: анестезіологія-реаніматологія, неврологія, ультразвукова діагностика; маю вищу кваліфікаційну категорію, кандидат медичних  наук. Медицину обрала за сімейною традицією.

Який основний напрямок Вашої наукової та практичної діяльності. В якій патології ви найбільше спеціалізуєтеся?

Останнім часом займаюсь переважно діагностикою судинної патології головного мозку за допомогою ультразвукових технологій.

Розкажіть, будь ласка, про Вашу роботу. Які зміни відбулися за останній час у Вашій галузі, нові методики, які використовуєте?

В Інституті нейрохірургії ультразвукова діагностика судинної патології застосовується з кінця 80-х років, коли було впроваджено розроблену за кордоном (1984 р.) методику транскраніальної допплерографії, яка дозволяла вимірювати кровотік в магістральних артеріях головного мозку. Ми починали саме з цієї методики, тепер її ще називають «сліпою» допплерографією.

Метод ультразвукового сканування з режимом кольорового картування судин (так зване «триплексне» сканування) з’явився дещо пізніше, в Україні почав впроваджуватись у 90-х роках, а зараз є широко розповсюдженим. Сучасні ультразвукові прилади всі мають технологічну можливість для проведення таких досліджень. Ми проводимо ультразвукову діагностику патології судин голови та шиї з метою виявлення атеросклеротичних, гіпертонічних, травматичних уражень артерій, вроджених судинних аномалій, окремих функціональних розладів судинної системи.

З якими проблемами до Вас звертаються найчастіше?

В першу чергу до нас потрапляють хворі з підозрою на судинну патологію, яка потребує уваги судинного нейрохірурга, пацієнти з гострими та хронічними порушеннями мозкового кровообігу. Розповсюдженою проблемою є запаморочення, часто звертаються зі скаргою на головний біль, направляють до нас хворих з гіпертонічною хворобою; нашими пацієнтами є також діти.

Чому важливо проводити ультразвукову діагностику судин голови та шиї?

Патологія магістральних артерій шиї і мозкових артерій може бути причиною порушень мозкового кровообігу, є фактором ризику інсульту. Наприклад, ураження судин при атеросклерозі супроводжуються формуванням атеросклеротичних бляшок, які звужують просвіт артерії та можуть бути джерелом емболії - закупорки мозкової артерії, що спричиняє інсульт. Найчастіше локалізацією бляшок є сонні артерії на шиї, тому вони добре діагностуються при ультразвуковому скануванні. Дослідження судин має також профілактичне значення, оскільки дозволяє оцінити вікові зміни судинної стінки, стан артерій на доклінічній стадії захворювання. Слід відзначити, що не всі ураження судин головного мозку доступні ультразвуковій діагностиці, деякі необхідно виявляти за допомогою томографії головного мозку з використанням судинних режимів.

Що Ви радите пацієнтам для профілактики судинно-мозкових захворювань?

Якщо відповідати коротко, то в першу чергу, підтримувати «здоровий» режим життя та харчування, уникати стресів (або намагатись швидко «блокувати» їх вплив на нервову систему); у певному віці - слідкувати за показниками артеріального тиску, вагою, показниками цукру та холестерину крові. Слід пам’ятати, що розповсюдженою причиною інсульту є також серцеві захворювання з порушенням ритму, а такі чинники, як цукровий діабет та паління, значно підвищують ризик судинно-мозкової патології.

Яке Ваше ставлення до реабілітації?

Реабілітація – медична та психологічна – дуже важлива ланка лікувального процесу, яка дозволяє якнайкраще повернути хворого до якісного самообслуговування, працездатності, соціального середовища. У «радянські» часи, на мій погляд, реабілітаційному лікуванню призначалось більше уваги, ніж у теперішній час, що зумовлене, мабуть, економічними причинами. Раннє впровадження реабілітаційних заходів, як це практикують за кордоном, дає найкращі результати відновлення стану хворого після важких захворювань.

Що на Вашу думку включає в себе поняття «хороший лікар»?

Професіонал, гарний спеціаліст з високими моральним якостями, бажанням допомагати пацієнтам.

Що на Вашу думку включає в себе поняття «якісна медицина»?

«Якісна» за професіональним рівнем надання допомоги (відповідає існуючим протоколам та рекомендаціям лікування) та «якісна» за рівнем обслуговування.

Чи є у Вас молоді фахівці? З яким рівнем знань вони приходять?

Так, в Інституті проходять стажування молоді фахівці та фахівці з певним досвідом роботи. Рівень знань є різним, до речі, часто дуже високим, особливо у практикуючих лікарів з досвідом роботи. Та всі без виключення фахівці прагнуть підвищити свій професіоналізм, досконало оволодіти новими методиками.

Які плани/ мрії на майбутнє?

У нашому відділенні функціональної діагностики прагнемо розширяти напрямок досліджень, маємо певні наукові проекти, які потребують завершення. Мріємо про створення системи моніторингу показників мозкового кровообігу та функціональної активності мозку під час оперативних втручань на головному мозку та при проведенні інтенсивної терапії у хворих.



Останнi статтi

Блогери

Олена Федорівна Майданник
Психоневролог (психіатр), лікар ФРМ, кандидат медичних наук, заступник директора-медичний директор


Олександр Васильович Кулик
Заслужений лікар України, доктор медичних наук, нейрохірург вищої категорії, лікар функціональної діагностики, лікар ФРМ, директор центру

Категорії
Донині в Нодусі діє Благодійний проект реабілітаційного лікування поранених в зоні АТО військовослужбовців та добровольців
Постковідна
нейропсихологічна реабілітація
УВАГА!
Відвідувачам та пацієнтам!