Блог

…Тоді затремтять полохливо, швиденько

Скрізь тіні химернії дрібні,

І спустить додолу тоді місяченько,

Мов струни, ті промені срібні, –

Тоді від заходу, зо мли таємної,

З оселі вечірньої мрії,

Луна пронесеться від пісні дивної,

Гучної, мов гімни надії,

І янгол величний з зорею на чолі,

Мов хмарка прозора, поплине,

Сіяючи світлом одвічної волі,

До місяця вгору полине;

І тихо руками до струн променистих

Співець яснокрилий торкнеться,

І легкая зграя акордів перлистих

Із неба на землю поллється.

Той голос надземний часами лунає

В піснях соловейка навесні, –

І тільки обранець між людьми здолає

Співать тії гімни небесні…

Леся Українка

Надсвідомість – вищий рефлективний рівень свідомості , що контролює  продуктивну роботу  свідомості в цілому, її безпосереднє відношення до буття. Конкретно на даному етапі  проходить синтез найбільш когнітивного і цілісного складу  свідомості і вибудовуються різноманітні  форми світобачення, до них входять і  філософські. Це утримання явищ психіки,  певних її актів і станів, які виникли внаслідок співпраці із Всесвітом, а також психічні механізми даної співпраці .

Проголошення духовних почуттів як  життєво значимих цінностей є висхідною точкою  поняття  надсвідомості за думкою Ф.Юнга.

Надсвідомість не розділяє поняття  суб’єкту та об’єкту свідомості (за Гегелем) та підноситься над ними, об’єднуючи  їх та розглядаючи  як   цілісне поняття.

Відомий педагог і режисер К. Станіславський під терміном “надсвідомість” розумів найвищий етап творчого процесу, відмінний як від усвідомлюваних, так і неусвідомлюваних компонентів. 

Саме з досягненням надсвідомості деякі вчені пояснюють творчі сплески у існуванні конкретних індивідів. Вона являє собою активність щодо вирішення складних емоційних завдань, спробу виходу з важких ситуацій. До проявів надсвідомості можна віднести подолання виниклих світоглядних суперечностей, перші етапи творчого процесу (здогадки, осяяння, гіпотези, задуми тощо). Фізіологічний механізм надсвідомості - правополушарна домінанта. П. Симонов вважає, що надсвідомість на відміну від підсвідомості покликане не розвантажувати, а, навпаки, навантажувати свідомість роботою. 

Сучасна нейрофізіологія володіє знанням ряду механізмів, здатних призвести до замикання тимчасових нервових зв'язків між слідами (енграмами) раніше отриманих вражень,  відповідність якого або невідповідність дійсності з'ясовується лише вдруге шляхом зіставлення з об'єктивною реальністю. Серед цих механізмів, особливе місце займає принцип домінанти Ухтомського. Зараз можна вважати встановленим, що надсвідомість (інтуїція) завжди "працює" на задоволення потреби, стійко домінує в ієрархії мотивів даного суб'єкта. Наприклад, великий художник (поет,  вчений) може мати шкідливі звички, грати в азартні ігри, бути нещедрим щодо оточення . Важливо лише, щоб у певні моменти безкорисливості потреба пізнання істини і правди безроздільно опановувала всім його єством. Саме в ці моменти домінуюча потреба увімкне механізми надсвідомості і призведе до результатів, недосяжним ніяким іншим раціональним способом.  Матеріал для своєї рекомбінаційної  діяльності надсвідомість черпає і в усвідомлюваному досвіді, і в резервах підсвідомості. Тим не менш в зверхсвідомості міститься щось саме "над", тобто щось більше, ніж сфера власне свідомості. Це "понад" - принципово нова інформація, не пов'язана з раніше отриманих вражень. Силою, яка одночасно ініціює діяльність надсвідомості і каналом змістовного боку цієї діяльності, є домінуюча потреба.

Підкреслимо ще раз, що інтуїція - аж ніяк не калейдоскоп, не гра випадковості, вона обмежена якістю домінуючої потреби і обсягом накопичених знань. Ніяке "генерування ідей" не призвело б до відкриття періодичного закону без великих знань властивостей хімічних елементів.

Якщо позитивна функція надсвідомості полягає в породженні нового, то його негативна функція полягає в подоланні існуючих і загальноприйнятих норм. Прикладом негативної функції надсвідомості може служити почуття гумору та сміх. Сміх виникає мимоволі і не вимагає логічного  з'ясування суб'єктом, чому смішне є смішним. Будучи позитивною емоцією, сміх виникає за універсальною схемою неузгодженості між прогнозом і знову отриманою інформацією. Але у випадку сміху інформація, що надійшла, не просто перевищує існуючий раніше прогноз, а скасовує, перекреслює його. Класичний приклад тому - структура будь-якого анекдоту. Він завжди складається з двох частин: помилкового прогнозу і скасовуючої його кінцівки. Мотиваційну основу гумору становлять потреби пізнання й економії сил. Дотепний хід шукаючоїдумки не тільки наближає до істини, але і веде до вирішення логічної задачі несподівано коротким шляхом. У гуморі завжди лікує перевага нового знання над недосконалістю, громіздкістю і безглуздістю застарілих норм. Приєднання до потреб пізнання й економії сил інших побічних мотивацій - біологічних і соціальних -надає сміху безліч додаткових відтінків, робить його добродушним, злорадним, гордовитим, розумною, дурною, безтурботним тощо, перетворюючи тим самим сміх в "саму вірну пробу душ" (Ф. Достоєвський).

Звернемо увагу  на визнання об'єктивності «первинної зверхсвідомості», представленої в інформації та вираження її семантично-змістовного боку. З виникненням енергії та за її допомогою виникає можливість для переходу семантичної інформації в структурну, або речовинно-енергетичну. Подібний триєдиний потік речовини, енергії та інформації, де інформація виконує провідну інтегративну роль, або функцію самоорганізації та самодетермінації системи в ціле, являє собою ідеальну модель стійкості будь-якої системи- природної та соціальної.

Це і є принципово новою парадигмою створення релігійно-наукової картини Світу. Тут зроблено суттєвий крок і на шляху створення загальної теорії поля після А. Ейнштейна. Крім того, міститься спроба і на матеріалістичній основі переосмислити концепцію активності ідеального: ідеї Платона, форми форм Аристотеля, абсолютну ідею Гегеля, пов'язану з ніщо тощо. Тут же конкретизується і затвердження Н. Вінера про те, що інформація не є ні матерією, ні енергією в тому плані, що вона виявилася властивістю відображення матерії в квазіідеальний або в ідеальній формі.

У той же час науково-матеріалістичного підходу явно недостатньо для розкриття категорії надсвідомості. Для повноти розкриття змісту цієї категорії потрібна  конвергенція матеріалізму, науки і діалектики, з одного боку, з позиціями релігійного й окультно-містичного бачення Світу - з іншого. У цьому плані інформаціязнову постає як атрибут  Всевишнього, про що вже йшлося у зв'язку з категорією надбуття.

Ми не маємо можливості пояснити витоки всіх явищ, але ми маємо бажання, намір  усвідомити їх присутність для створення гармонії життя кожної людини.

Nodus

Деякі джерела та посилання:

1. http://tureligious.com.ua/
2. http://psychologis.com.ua/
3. Г. Югай.  «Голографія Всесвіту і нова універсальна філософія».
4. 4. Зб. "Бессознательное", Т IV, Конференція в Тбілісі