Блог

АрміяInform уже неодноразово торкалася теми жінки на війні. Але чи не найважчі випробування починаються після повернення до цивільного життя. Вперше з цією проблемою зіткнулися жінки після Другої світової. Вони, повертаючись з фронтів, іноді відчували нерозуміння співгромадян.

Як налагодити життя після війни, наш кореспондент розпитав Олену Майданник, кандидата медичних наук, лікаря-психіатра, заступника директора-медичного директора Науково-практичного центру нейрореабілітації «Нодус».

За її словами, жінка-військова, яка повертається з війни, на жаль, може мати психологічні травми, що впливатимуть на сімейні відносини. У цих випадках бажано звертатися до спеціалістів і знаходити шляхи подолання таких труднощів.

– Коли чоловік військовий або теж воював, він часто розуміє проблеми дружини і вони разом їх розв’язують. Буває так, що і він має власні проблеми – ПТСР, ніколи не звертався по допомогу або дуже давно. А тут повертається жінка, вплітається теж у цю історію. І тоді наступає конфронтація, бо чоловік розуміє, що це для нього ще один спогад – енергетично вона «принесла війну з собою», ніяк не може від цього відійти. Якщо є такий гострий момент, потрібна стороння допомога фахівців та, можливо, якийсь час слід обмежити спілкування, – наголосила Олена Майданник.

Вона додала, що, коли жінка повернулася, треба, аби вона все ж таки «відійшла» від фронту, побудувала життя в цивільному середовищі, і тільки тоді зі своїм чоловіком, якщо він теж мав проблеми, продовжила стосунки.

– За кордоном, коли люди повертаються з війни, вони ще мають період адаптації. Звісно, психологи там супроводжують і на етапі відправки в район бойових дій, і на етапі повернення. І взагалі, вибудована система підтримки військових, там зовсім інше ставлення у суспільства… Можу сказати, коли я іду у формі в українському місті, відчуваю дуже різні реакції, адже я все-таки психіатр. Є навіть з боку жінок відчуження, зневага, з боку чоловіків – так само. Буває страх, це може бути пов’язано з особистими спогадами, уявленнями. І, на жаль, дуже мало тих, хто захоплений, радіє. У нас поки невідповідна культура сприйняття та поваги до військових. Коли жінка повертається з фронту, то повинна на всіх етапах відчувати підтримку: від її командування, медиків-психологів, рідних, – зазначила лікар-психіатр.

Вона розповіла, що інколи дружину не підтримує чоловік, але нею опікується мама:

– Або навпаки… Мати не може підібрати навіть слова, щоб виразити біль, який відчувала у ті місяці, поки дитини не було. Донька повертається з війни, а мати починає на неї виливати все, що у собі тримала, і це може бути у дуже образливій формі…

Система адаптації жінок, які повернулись з війни, в Україні, на думку Олени Майданник, ще перебуває у недорозвиненому стані.

– А ця система має бути вибудована. Тому – не залишайте жінку на самоті. І не треба боятися звертатися за допомогою до фахівців.