Архiв

Заєць Володимир Борисович, 1976 року народження, закінчив Національний Медичний Університет ім. О.О. Богомольця в 1999році. З 1999 по 2001 рік проходив інтернатуру з травматології та ортопедії на базі Територіального Медичного Обєднання №1 м. Житомир та на базі ортопедичного відділення Київської міської лікарні №8. З 2001 по 2005 роки працював лікарем ортопедом-травматологом, а з 2005 по 2006 роки – молодшим науковим співробітником у відділенні фізіології та патології опорно-рухового апарату Інституту геронтології АМН України. В 2006 році захистив кандидатську дисертацію по темі: «Особливості діагностики та лікування остеоартрозу колінних суглобів у жінок в постменопаузальному періоді». З 2001 по 2006 рік працював за сумісництвом в центральній районній лікарні м. Боярка, у відділенні травматології. З 2006 року і по теперішній час працює у відділенні спортивної та балетної травми ДУ «ІТО АМН України» на посаді наукового співробітника, має першу категорію атестаційну категорію лікаря травматолога–ортопеда. У співавторстві має сім деклараційних патентів України на винахід. Опублікував 35 наукових праць. Основні наукові дослідження присвячені сучасним малоінвазівним артроскопічним втручанням на колінному, плечовому суглобах, вдосконаленню методики лікування пошкоджень Ахіллового сухожилку.

Чому обрали для роботи Державну Установу «ІНСТИТУТ ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ НАМН УКРАЇНИ”КЛІНІКУ СПОРТИВНОЇ ТА БАЛЕТНОЇ ТРАВМИ
Тому що в Києві це найвищий навчальний заклад по нашій спеціальності. Є ще в Харкові і Донецьку, але це вже інші міста

Який основний напрямок Вашої наукової та практичної діяльності. В якій патології ви найбільше спеціалізуєтеся?
Зараз це надання медичної допомоги спортсменам та людям, які ведуть активний спосіб життя. Допомогу надаємо малоінвазивно, швидко і повноцінно. Тобто ми спеціалізуємось на малоінвазиній хірургії: це артроскопія найчастіше колінного суглобу; артроскопічне відновлення звязок, зшивання менісків; відновлення хряща. Так само патології плечового суглобу – нестабільності, звичного вивиху, субакромиального імпіджмент синдрому, застосовуємо артроскопічні втручання на ліктьовому, гомілково-ступеневому та кульшовому суглобах, також проводимо оперативне лікування при пошкодженнях сухожилків нижньої кінцівки, зокрема застосовуємо малоінвазивний шов Ахіллового сухожилля та використовуємо у консервативному лікуванні «фактори росту».

Розкажіть, будь ласка, про Вашу роботу. Які зміни відбулися за останній час у Вашій галузі. Нові методики, які використовуєте?
На сьогоднішній день, для заміщення дефектів кістки та відновлення зв'язок та сухожиль широко використовуємо аутотрансплантанти, аллотрансплантанти, а також штучно синтезований гидроксиапатит. Йому властива біологічна інертність та високий ступінь остеоінтеграції. Для фіксації зв'язок та сухожиль, що відновлюються, використовуються спеціальні анкери та фіксатори із медичної сталі чи виготовлені на основі полі молочної кислоти, які потім перестроюються у кісткову тканину. Також для відновлення хряща, раніше це було на рівні експерименту, а сьогодні вже обгрунтовано законодавчо, - можливе використання мезенхімальних стовбурових клітин хворого з кісткового мозку, з яких потім на спеціальних середовищах вирощуються клітини-попередники хондроцитів, які   пересаджуються у пошкоджену ділянку. Ми були одними з перших в Україні, хто застосовував стовбурові клітини на хрящі. Чи можуть бути якісь побічні ефекти? - Побічні ефекти незначні, оскільки використовуються власні клітини людини, тобто вони є повністю спорідненими, алергічні реакіції можуть бути пов’язані лише з середовищем, в якому вони вирощуються. Але такий самий побічний ефект може бути від будь-яких ліків, які мають домішки, що надають пігулкам маси. Ця методика наповну поки не використовується, вона була лише експериментально використаною на тваринах, але вважаю, що в неї є велике майбутнє. Це фінансово недешева методика, виростання цих клітин є досить затратним, тобто не кожна людина зможе собі це дозволити. Методика готова, апробована, є схема як правильно її використовувати, але поки великого потоку людей на неї немає тому, що по-перше, вона тільки недавно стала дозволеною, а по-друге, – це висока вартість.
А взагалі зміни відбуваються постійно. Кожного року вводять якісь нові методи фіксації, які є більш вдалими при оперативному втручанні, використовуємо малоінвазивний доступ до Ахілового сухожилля, через невеличкі розрізи ми проводимо шинування за допомогою спеціалізованого пристрою. Якщо говорити про артроскопічні методики, то на даний момент вони також удосконалюються: удосконалюються методи фіксації, обладнання. Постійно покращуються матеріали, що використовуються для фіксації, вони викликають менше алергічних реакцій у людей, за їх допомогою все робиться швидше і малотравматично.

З якими проблемами до Вас звертаються найчастіше?
Найчастіше до нас потрапляють пацієнти з  травмою колінного суглоба, пошкодженням зв’язок, менісків, внутрішньо суглобовими переломами. Це стосується і спортсменів і людей, які ведуть активний спосіб життя, тобто катаються на лижах, ходять в походи, стрибають з парашутом - такі люди на відміну від спортсменів мають менші вимоги по відновленню. Це повязано з тим, що спортсменам потрібно відновлювати свої високі результати.

Після оперативних втручань дуже важливим є період відновлення. Яке Ваше ставлення до реабілітації?
Реабілітація є дуже важливою, якщо її не проводити або проводити неправильно, то ефект від самої операції може бути незначним або його взагалі не буде. Тобто це «половина справи».

На якому рівні вона у Вашому інституті? Чи співпрацюєте з іншими реабілітаційними центрами?

Всі пацієнти при виписці з нашого відділення проходять інструктаж з демонстрацією вправ, які потрібно виконувати вдома та отримують методичку-інструкцію з подальшою послідовністю дій. Подальшу реабілітацію пацієнти проходять в реабілітаційних центрах по місцю проживання. В нашому закладі є відділення реабілітації,більшість пацієнтів якого це хворі в ранньому післяопераційному періоді. Якщо пацієнт мешкає далеко територіально та немає умов, для проведення реабілітаційних заходів в пізньому післяопераційному періоді, то він може проходити подальше лікування на базі нашого закладу.

З якими проблемами зтикаєтеся в роботі? Як їх вирішуєте?

Основна проблема – це придбання та обслуговування обладнання. Всі артроскопічні прилади потребують високопрофесійного обслуговування. Виконання малоінвазивних оперативних втручань потребує спеціального інструментарію. А він не є дешевим та періодично виходить з ладу і потребує заміни. Коли старий інструментарій зношується, новий ми вимушені закупляти за власні кошти. Фіксатори та штучні імпланти, що встановлюються при операції кожен пацієнт змушений купувати самостійно.
Ще одна проблема, яка стосується сфери охорони здоров’я в цілому – це скорочення фінансування усіх державних медичних закладів, скорочення кадрів.

Що на вашу думку включає в себе поняття «якісна медицина»?
Для мене зразком якості слугує європейська медицина. Я в тому році був на стажуванні в Польщі в клініці спортивної медицини Carolina Medical Center, даний центр займається лікуванням та відновленням спортсменів, вони мають контракти з футбольними клубами, які фінансують центр на рівні найкращих розробок, які є в світі: Німеччини, Великобританії, США. На спонсорські кошти було збудовано повністю будівлю за всіма сучасними нормами, правилами і вимогами до будівництва медичного центру. В даному центрі є всі необхідні додаткові методи дослідження, тобто пацієнт може бути повністю обстежений на території центру. Все комп’ютеризовано: лікар в операційній може вивести на екрані комп’ютера знімки МРТ чи КТ, щоб знову переглянути, якщо виникає потреба, передивитися результати аналізів, якщо є певні сумніви. Лікар не є обмеженим у виборі методу лікування (я маю на увазі фінансову сторону), а вибирає те, що є найкращим для пацієнта.Тобто на базі даного закладу є все необхідне, це дозволяє при відносно невеликій кількості ліжок надати допомогу значній кількості хворих. Ця клініка є найкращою в Польщі і однією з найкращих в Європі. Держава вкладає кошти в дану клініку, оскільки вона лікує збірну країни. Це престиж.

Чи є у Вас молоді фахівці? З яким рівнем знань вони приходять?
Клініку очолює Коструб Олександр Олексійович – професор, доктор медичних наук, Президент Української Асоціації спортивної травматології, хірургії колінного суглоба і артроскопії. Під його керівництвом на сьогоднішній день працюють троє науковців та троє лікарів. П’ятеро з них мають науковий ступінь кандидата медичних наук. Всі вони активно приймають участь у науковій роботі, їздять на конференції та семінари, проходять стажування на базі закордонних клінік.

Які плани/ мрії на майбутнє?
Продовжувати навчатися своїй спеціальності, переймати досвід закордонних колег, вивчати використання нових технологій в лікуванні спортсменів, приймати участь у розробці нових методів лікування та впроваджувати їх в практику.